І.М. Панасюк
АНГЛІЦИЗМИ НАВКОЛО НАС: АНОМАЛІЯ ЧИ
НОРМА?
Панасюк
І.М. Англіцизми навколо нас: аномалія чи норма?
У цій статті розглянуто поняття та
основні сфери запозичень англіцизмів, особливості їх сьогоднішнього використання
в сучасній українській мові.
Ключові слова: англіцизм, американізм
Panasiuk
I.M. Anglicisms around us: anomaly or norm?
This article deals with the definition
of Anglicisms and main spheres of their borrowings, peculiarities of their
today’s use in modern Ukrainian Language.
Key words: Anglicism, Americanism
W tym artykule
omówiono koncepcje i kluczowe obszary zapozyczeń anglicyzmów, specyfiki ich dzisiejszego użytkowania w nowoczesnym języku ukraińskim.
Słowa kluczowe: Anglicizm, Amerykanizm
Panasiuk I.M. Anglicyzmy wokół nas: anomalia czy norma?
Із явищем
глобалізації зіткнулися сьогодні, напевне, всі країни світу, і Україна не стала
винятком. І якщо ще якихось 10 з лишнім років тому ми не знали про існування
соціальних мереж, а користуванням
Інтернетом могли похвастатися одиниці,
то зараз майже кожен пересічний громадянин нашої країни не уявляє без цього
свого існування. Глобальні процеси охопили всі сфери нашого життя. Ми живемо в
епоху Facebook, Twitter та Instagram.
На сьогоднішній день, мабуть, кожна людина у своєму повсякденному житті,
сама цього не помічаючи, мимоволі наштовхується на ті чи інші слова англомовного походження. І це
стосується не тільки викладачів англійської мови, які більш за все звертають на
це увагу, чи якихось інших працівників освітньої сфери. Це має відношення до
всіх нас. Мова йдеться
про ті англізми, якими апелюють наші політики, виступаючи публічно; які
використовують радіо- та телеведучі у своїх щоденних програмах; на які ми
постійно натикаємося на сторінках преси та в Інтернеті.
Процес запозичення завжди був неоднозначним у своїй оцінці – знаходилися як
прибічники, так і противники даного феномену. Так Б. Грінченко, І. Нечуй-Левицький
та І. Огієнко виступали проти впровадження іншомовних слів в рідну мову,
пропонували замінювати їх на українські аналоги. І. Франко, натомість, був одним
із перших, хто підтримав необхідність чужомовних запозичень.
Якщо порівнювати англіцизми з іншими іншомовними словами в українській мові
у процентному відношенні, то тут можна стверджувати про значні переваги перших.
Починаючи з останнього десятиліття ХХ – початку ХІ ст. процес запозичення
англіцизмів в українську мову значно посилився, що було зумовлено насамперед
суспільно-політичними та економічними перетвореннями в країні, а також
посиленням інтеграційних процесів на світовій арені у сферах культури та
інформації та можливістю після виходу з-під радянського ярма брати у них
безпосередню участь. Згідно даних досліджень О. Стишова, у 80–90-х роках ХХ ст. англізми й американізми становили близко 75–80 % серед усіх нових запозичень в українській мові [1, с. 251]. Явище поширення англіцизмів
стало об’єктом
вивчення і аналізу багатьох українських мовознавців (Б. Ажнюк, Л. Архипенко, Я. Битківська, Я. Голдованський, І. Дьолог, Ю. Жлуктенко, О. Зеленін, Г. Зимовець, І. Каминін, Є. Карпіловська, Л. Кислюк, Н. Клименко, Е. Кущ, А.
Наумовець, А. Олійник, Н. Попова, Г. Сергєєва, В. Сімонок, С. Федорець та багатьох інших).
Чим же викликаний такий масовий інтерес до вживання англомовних слів в усіх
сферах спілкування. І що представляє собою ця тенденція – звичайний популізм чи
необхідна відповідь на виклик світового глобалізму. Так чи інакше,
беззаперечним залишається факт актуальності дослідження феномену використання англомовних слів у нашому
повсякденному житті.
Мета даної статті – з’ясувати основні закономірності використання англіцизмів
у різних сферах життя сучасного українського суспільства, виявити їх основні
переваги та недоліки.
Що ж таке англіцизм? Енциклопедія української мови дає таке визначення англіцизму: англіцизм – різновид запозичення; слово, його окреме значення, вислів тощо, які запозичені з англійської мови або перекладені з неї чи утворені за її зразком. Англіцизми переважно усвідомлюються мовцями як чужорідний елемент і зберігають ознаки свого походження: фонетичні (джем, імідж), словотвірні (смокінг, маркетинг), семантичні (яструби – політики, прихильники жорстокого агресивного курсу у різних країнах). Ряд англіцизмів позначають національні (англійські, американські) реалії: Скотланд-Ярд (англійська реалія), Диснейленд (американська реалія), а також предмети і явища в галузі спорту, техніки, економіки, політики. Англіцизм – ідіома чи крилатий вислів – пов’язується у свідомості мовців з англійським джерелом незалежно від способів творення: українське «скелет у шафі (буфеті)» (сімейна таємниця) – англійське “skeletons in the cupboard”; англійське “To be or not to be” – українське «Бути чи не бути» [2, с. 25]. Різновидом англіцизму є американізм – запозичення з американського варіанта англійської мови. До основних областей запозичень відносять: 1. техніка: блюмінг, бульдозер, буфер, грейдер, диспетчер, ескалатор, каупер, комбайн, конвеєр, крекінг, радар, слябінг, сейф, телетайп, тендер, трактор, трамвай, тунель, фільм, форсунка; 2. мореплавство та військова справа: аврал, браунінг, бункер, ватерлінія, вельбот, докер, дрейф, катер, мічман, снайпер, танк, танкер, трап, траулер, шквал, шлюпка, шрапнель, шхуна, яхта; 3. політика, економіка та торгівля: банкнот, блеф, блокада, бойкот, бюджет, гангстер, демпінг, долар, інтерв’ю, лідер, локаут, мітинг, чек; 4. спорт: аут, бокс, боксер, ватерполо, волейбол, гол, голкіпер, матч, жокей, нокаут, раунд, рекорд, спорт, спортсмен, старт, теніс, трек, тренер, фініш, форвард, футбол, хокей; 5. одяг й тканини: бязь, вельвет, джемпер, піджак, піжама, плед, плюш, смокінг, френч; 6. їжа та питво: біфштекс, кекс, пудинг, пунш, ром, ростбіф, сандвіч, торт; 7. культура: гумор, джаз, клоун, клуб, комфорт, памфлет, сквер, тент, фокстрот, фольклор, хол [5].
Говорячи про події, які відбуваються сьогодні в нашій країні, мабуть, доречним буде твердження про те, що найбільшими сферами поширення англійських слів є політика та економіка. Ну і, звичайно ж, все це ми спостерігаємо у мас медіа. Щоранку ми вмикаємо телевізор, щоб довідатися про останні події на сході, по дорозі на роботу, ми слухаємо радіо, у вільний час ми прислухаємося до думки експертів з приводу подій на сході. І тут ми спостерігаємо просто-таки масове використання англізмів.
Петро Порошенко – перший президент України, який володіє англійською мовою, без підготовки відповідає на запитання закордонних журналістів, відмінно виступає з промовами за кордоном. Європейські експерти вказують на добре сприйняття в Європейському Союзі цього факту [6]. Після інаугурації Порошенка всі навколо прийнялися публічно обговорювати його спіч (speech [spi:ʧ] – промова, виступ), визначати головні месседжи (message [ˈmesɪʤ] – зміст, погляд, ідея, місія) його правління, і ламати голову над тим – хто ж все-таки є його основними спічрайтерами (speechwriter [spi:ʧ ˈraɪtə] – автор промови).
Що ж таке англіцизм? Енциклопедія української мови дає таке визначення англіцизму: англіцизм – різновид запозичення; слово, його окреме значення, вислів тощо, які запозичені з англійської мови або перекладені з неї чи утворені за її зразком. Англіцизми переважно усвідомлюються мовцями як чужорідний елемент і зберігають ознаки свого походження: фонетичні (джем, імідж), словотвірні (смокінг, маркетинг), семантичні (яструби – політики, прихильники жорстокого агресивного курсу у різних країнах). Ряд англіцизмів позначають національні (англійські, американські) реалії: Скотланд-Ярд (англійська реалія), Диснейленд (американська реалія), а також предмети і явища в галузі спорту, техніки, економіки, політики. Англіцизм – ідіома чи крилатий вислів – пов’язується у свідомості мовців з англійським джерелом незалежно від способів творення: українське «скелет у шафі (буфеті)» (сімейна таємниця) – англійське “skeletons in the cupboard”; англійське “To be or not to be” – українське «Бути чи не бути» [2, с. 25]. Різновидом англіцизму є американізм – запозичення з американського варіанта англійської мови. До основних областей запозичень відносять: 1. техніка: блюмінг, бульдозер, буфер, грейдер, диспетчер, ескалатор, каупер, комбайн, конвеєр, крекінг, радар, слябінг, сейф, телетайп, тендер, трактор, трамвай, тунель, фільм, форсунка; 2. мореплавство та військова справа: аврал, браунінг, бункер, ватерлінія, вельбот, докер, дрейф, катер, мічман, снайпер, танк, танкер, трап, траулер, шквал, шлюпка, шрапнель, шхуна, яхта; 3. політика, економіка та торгівля: банкнот, блеф, блокада, бойкот, бюджет, гангстер, демпінг, долар, інтерв’ю, лідер, локаут, мітинг, чек; 4. спорт: аут, бокс, боксер, ватерполо, волейбол, гол, голкіпер, матч, жокей, нокаут, раунд, рекорд, спорт, спортсмен, старт, теніс, трек, тренер, фініш, форвард, футбол, хокей; 5. одяг й тканини: бязь, вельвет, джемпер, піджак, піжама, плед, плюш, смокінг, френч; 6. їжа та питво: біфштекс, кекс, пудинг, пунш, ром, ростбіф, сандвіч, торт; 7. культура: гумор, джаз, клоун, клуб, комфорт, памфлет, сквер, тент, фокстрот, фольклор, хол [5].
Говорячи про події, які відбуваються сьогодні в нашій країні, мабуть, доречним буде твердження про те, що найбільшими сферами поширення англійських слів є політика та економіка. Ну і, звичайно ж, все це ми спостерігаємо у мас медіа. Щоранку ми вмикаємо телевізор, щоб довідатися про останні події на сході, по дорозі на роботу, ми слухаємо радіо, у вільний час ми прислухаємося до думки експертів з приводу подій на сході. І тут ми спостерігаємо просто-таки масове використання англізмів.
Петро Порошенко – перший президент України, який володіє англійською мовою, без підготовки відповідає на запитання закордонних журналістів, відмінно виступає з промовами за кордоном. Європейські експерти вказують на добре сприйняття в Європейському Союзі цього факту [6]. Після інаугурації Порошенка всі навколо прийнялися публічно обговорювати його спіч (speech [spi:ʧ] – промова, виступ), визначати головні месседжи (message [ˈmesɪʤ] – зміст, погляд, ідея, місія) його правління, і ламати голову над тим – хто ж все-таки є його основними спічрайтерами (speechwriter [spi:ʧ ˈraɪtə] – автор промови).
2 грудня 2014 р. було призначено новий уряд на чолі з прем’єр-міністром,
Арсенієм Яценюком, котрий просто розкидається англізмами у своїх спічах. Із 20
міністрів усі, окрім одного, володіють англійською, тоді як у останньому уряді
попереднього Президента Віктора Януковича лише один міністр володів англійською, про що заявив у
своїй промові сам президент на Всесвітньому економічному форумі в Давосі
(Швейцарія). Деякі засідання Кабміну проходять веде без участі перекладачів.
В інтерв’ю прем’єр-міністра програмі «ТСН. Тиждень»
15 лютого 2015 р. можна чути такий англіцизм – анклав – enclave [ˈenkleɪv] –
оточена чужими володіннями територія.
У промові прем’єр-міністра України, Арсенія Яценюка, на засіданні Уряду 17 вересня 2014 р., обговорюється питання імплементації Угоди про асоціацію з Європейським Союзом: «Саме тому імплементація і виконання Угоди для Уряду вкрай важливі» (імплементація – implementation [ˌɪmplɪmənˈteɪʃ(ə)n] – виконання, реалізація, здійснення, втілення). І тут можна помітити фейк (які зараз так часто вживаються всюди) – для чого два рази використовувати слово виконання?
Тепер окремо про фейки. Під час виступу Яценюка в Німеччині 11 січня 2015 р. вживав такі анлізми: сайбер атаки – cyber attack [ˈsaɪbə əˈtæk] – кібератаки, радянська інвейжн – invasion [ɪnˈveɪʒ(ə)n] – радянське втручання, режим сі-фаіє – see-fire principle [si: ˈfaɪə ˈprɪnsɪp(ə) l] – принцип негайного примінення вогню проти раптово виявленої цілі. Виступ прокоментували російські ЗМІ. На що відреагували українські блогери: «Як і виявилося, російські журналісти черговий раз виродили фейк щодо ляпусів українського Прем’єра. Яценюк два рази застосовує англізми в своїй промові та росіяни невірно перекладають його українське слово в російських пропагандистських новинах. Отже: Яценюк – «інвейжн...» – переклад «втручання», фейк РФ – «вторгнення» [7].
Тепер визначемось, що ж таке фейк – fake [feɪk] – заплутування, підробка, фальшивка, фальсифікація, шахрайство, «липа». Настільки влучно підібраний англіцизм для опису того, як спотворює інформацію по відношенню до України РФ. Як на мене, то в нашій рідній мові навряд чи знайдеться таке слово, щоб так вдало відтворювало дані процеси. І це характерно для багатьох англомовних слів.
У промові прем’єр-міністра України, Арсенія Яценюка, на засіданні Уряду 17 вересня 2014 р., обговорюється питання імплементації Угоди про асоціацію з Європейським Союзом: «Саме тому імплементація і виконання Угоди для Уряду вкрай важливі» (імплементація – implementation [ˌɪmplɪmənˈteɪʃ(ə)n] – виконання, реалізація, здійснення, втілення). І тут можна помітити фейк (які зараз так часто вживаються всюди) – для чого два рази використовувати слово виконання?
Тепер окремо про фейки. Під час виступу Яценюка в Німеччині 11 січня 2015 р. вживав такі анлізми: сайбер атаки – cyber attack [ˈsaɪbə əˈtæk] – кібератаки, радянська інвейжн – invasion [ɪnˈveɪʒ(ə)n] – радянське втручання, режим сі-фаіє – see-fire principle [si: ˈfaɪə ˈprɪnsɪp(ə) l] – принцип негайного примінення вогню проти раптово виявленої цілі. Виступ прокоментували російські ЗМІ. На що відреагували українські блогери: «Як і виявилося, російські журналісти черговий раз виродили фейк щодо ляпусів українського Прем’єра. Яценюк два рази застосовує англізми в своїй промові та росіяни невірно перекладають його українське слово в російських пропагандистських новинах. Отже: Яценюк – «інвейжн...» – переклад «втручання», фейк РФ – «вторгнення» [7].
Тепер визначемось, що ж таке фейк – fake [feɪk] – заплутування, підробка, фальшивка, фальсифікація, шахрайство, «липа». Настільки влучно підібраний англіцизм для опису того, як спотворює інформацію по відношенню до України РФ. Як на мене, то в нашій рідній мові навряд чи знайдеться таке слово, щоб так вдало відтворювало дані процеси. І це характерно для багатьох англомовних слів.
Президент України вважає, що англійська мова – має бути головною іноземною мовою в Україні. Петро Порошенко пропонує надати особливий статус англійській мові, а не російській. Про це він заявив під час виступу в університеті імені Івана Франка у Львові. «Вимога до міністра має бути твердою – обов’язкове знання англійської мови. У перспективі такою ж має бути вимога до кожного державного чиновника, до
кожного університетського ректора та декана», – наголосив президент. Порошенко також зазначив, що на багатьох міжнародних зустрічах, де доводиться спілкуватись англійською, уже не запрошують перекладачів. Тому, на думку президента, англійська має бути головною іноземною мовою, яку вивчають у навчальних закладах. Також президент Порошенко додав, що соціологічні дослідження підтверджують, що понад 50% мешканців України підтримують єдину державну мову [4].
Міністр освіти і науки Сергій Квіт під час наради з директорами обласних департаментів освіти і науки про проведення мовних літніх таборів у школах країни наголосив: «Ми привертаємо увагу суспільства до вирішення цієї проблеми, тому що не має сучасної освіти без англійської мови». За словами Сергія Квіта, в майбутньому Міністерство освіти і науки планує розробити соціальну програму вивчення англійської мови.
«Питання вивчення англійської мови – одне із ключових питань освіти», – підкреслив міністр [3].
Отже, підсумовуючи питання присутності в нашій мові такого числа нових для нас англійських слів, я дійшла до думки про характерний для нашого українського народу конфлікт поколінь. Тобто українських людей можна розділити на дві групи. Ті, які схвально відносяться до існування і поширення англіцизмів у рідній мові, розуміють їхнє значення і вбачають у цьому нормальний історичний процес, що диктується світом і часом, і який нерозривно пов’язаний із світовою інтеграцією (і їх є переважна більшість). І ті, хто проти вживання англійських слів у сучасній українській мові, хто не розуміє їх значення (в силу свого незнання мови, чи то небажання нею оволодіти) і вважає, що їх можна замінити еквівалентами рідної мови.
Як на мене, то процес розповсюдження англізмів є незворотнім, і його ніхто не в силі зупинити. І я схиляюсь до думки про його позитивний вплив на культуру нашого сьогодення, на що вказують беззаперечні докази нашого дослідження. Ми повинні прийняти явище поширення англіцизмів навколо нас як факт і крокувати в ногу разом зі світом. І, як не дивно, сьогодні у цьому питанні на одному боці з нами опинилася і наша влада, і наша освіта, які можуть стати для нас прикладом для наслідування. Таким чином, можна стверджувати, що одним з провідних напрямків освіти сьогодення є забезпечення якісного навчання англійської мови українського суспільства.
Міністр освіти і науки Сергій Квіт під час наради з директорами обласних департаментів освіти і науки про проведення мовних літніх таборів у школах країни наголосив: «Ми привертаємо увагу суспільства до вирішення цієї проблеми, тому що не має сучасної освіти без англійської мови». За словами Сергія Квіта, в майбутньому Міністерство освіти і науки планує розробити соціальну програму вивчення англійської мови.
«Питання вивчення англійської мови – одне із ключових питань освіти», – підкреслив міністр [3].
Отже, підсумовуючи питання присутності в нашій мові такого числа нових для нас англійських слів, я дійшла до думки про характерний для нашого українського народу конфлікт поколінь. Тобто українських людей можна розділити на дві групи. Ті, які схвально відносяться до існування і поширення англіцизмів у рідній мові, розуміють їхнє значення і вбачають у цьому нормальний історичний процес, що диктується світом і часом, і який нерозривно пов’язаний із світовою інтеграцією (і їх є переважна більшість). І ті, хто проти вживання англійських слів у сучасній українській мові, хто не розуміє їх значення (в силу свого незнання мови, чи то небажання нею оволодіти) і вважає, що їх можна замінити еквівалентами рідної мови.
Як на мене, то процес розповсюдження англізмів є незворотнім, і його ніхто не в силі зупинити. І я схиляюсь до думки про його позитивний вплив на культуру нашого сьогодення, на що вказують беззаперечні докази нашого дослідження. Ми повинні прийняти явище поширення англіцизмів навколо нас як факт і крокувати в ногу разом зі світом. І, як не дивно, сьогодні у цьому питанні на одному боці з нами опинилася і наша влада, і наша освіта, які можуть стати для нас прикладом для наслідування. Таким чином, можна стверджувати, що одним з провідних напрямків освіти сьогодення є забезпечення якісного навчання англійської мови українського суспільства.
Література:
1. Стишов О. С. Українська
лексика кінця ХХ століття (на матеріалі мови засобів масової інформації) /
Стишов О. С. – 2-ге вид., переробл. – К.: Пугач, 2005. – 388 с. – Бібліогр.: с.
289–331.
2. Українська мова. Енциклопедія. – К.: 2000. – 460 с.
4. http://tsn.ua/politika/poroshenko-proponuye-nadati-angliyskiy-movi-osoblivogo-statusu-372040.html
Немає коментарів:
Дописати коментар